Поселення
Історія створення поселення “Вінтерхол”
Колись ми були частиною великої громади, що мешкала в іншому місці, під керівництвом сильного, але суворого лідера Серба. Життя там було структурованим, але не таким, про яке ми мріяли. У нас, групи однодумців, було інше бачення: поселення, де кожен міг би вкладати частинку себе у розвиток, де панує рівність, співпраця та повага до природи. І от, у жовтні, ми вирішили відокремитися, щоб почати нове життя.
22 жовтня 2024: Новий початок
Після довгих пошуків ми знайшли ідеальне місце для нашого поселення. Ця територія мала все необхідне для початку нового життя: густі ліси, рівнинні ділянки для будівництва та блискучі водойми для рибальства і водозабезпечення. Ми визначили центр поселення, який отримав координати -283 / 68 / 1350, та окреслили межі майбутньої громади.
Усім стало ясно, що перший крок — це вирубати ліс у центральній частині, щоб створити простір для будівництва. Ліс був густий, і робота потребувала часу, але нас це не зупиняло.
23 жовтня 2024: Перший етап завершено
До кінця дня наша група впоралася із завданням. Ліс було вирубано, і ми стояли посеред відкритої галявини, уявляючи майбутнє поселення. Проте без стін і захисту поселення залишалося вразливим. Лідери нашої групи, Кузя і Хулоган, вирішили наступне завдання: зібрати 5 подвійних скринь каменю для будівництва укріплень.
24 жовтня 2024: Структурована робота
Ми розподілили роботу так, щоб уникнути хаосу. Кожен виконував свою частину завдання, а решта допомагали злагоджено, як одна команда. Камінь видобували в найближчих пагорбах, і до вечора склади почали наповнюватися. Видобуток ресурсів вимагав терпіння, але з кожною годиною поселення набувало форми.
28 жовтня2024: Перші механізми
Наші інженери, серед яких виділявся майстер механізмів Кузя, розпочали роботу над встановленням перших автоматичних механізмів. Це були водяні генератори і прості механічні пристрої, які допомагали транспортувати ресурси. З’явилося правило: не чіпати механізми без дозволу, щоб уникнути поломок. Ці винаходи зробили наше життя значно легшим і дозволили зосередитися на будівництві.
12 листопада: Будівництво в самому розпалі
За цей час ми збудували перші будинки в центральній частині поселення. Це були прості, але міцні споруди, які стали основою нашого нового дому. Наша команда складалася з людей із різними талантами: були будівельники, фермери, мисливці й навіть архітектори. Кожен мав свій внесок у розвиток.
Саме тоді до нас приєдналися нові поселенці: Марічка, яка мала талант до фермерства, та Тімур — досвідчений шахтар, який зміг прискорити видобуток ресурсів. Їхній прихід став важливим доповненням до нашої спільноти.
16 листопада 2024: Народження Вінтерхолу
Цього дня поселення офіційно отримало назву “Вінтерхол” і стало новою домівкою для нашої групи. Центральна частина була забудована, перші укріплення стояли на своїх місцях, а механізми працювали на повну. Лідерами поселення стали Кузя та Хулоган, які організували життя громади й стежили за дотриманням правил.
Ми також впровадили основні закони, які визначили життя Вінтерхолу:
1. Дозволено брати ресурси з поселення, але тільки для особистого будівництва чи на благо громади.
2. Заборонено ламати механізми чи вимикати генератори без дозволу адміністраторів.
Склад поселення
На момент офіційної реєстрації поселення складалося з:
• Лідери: Кузя та Хулоган.
• Будівельники: Хулоган, Тімур.
• Фермери: Марічка.
• Механіки: Кузя.
• Мисливці: Марічка, Тімур.
Опис місцевості
Вінтерхол розташований у мальовничій місцевості, яка забезпечує його мешканців усім необхідним:
• Центральна зона: простора галявина для основних споруд і громадських зборів.
• Околишні ліси: джерело деревини та місце для полювання.
• Водойми: кілька невеликих озер і річок для рибальства та водопостачання.
Вінтерхол — це місце, де праця, дружба та взаємна підтримка створили новий світ.
Альтгард: Історія Відродження
Альтгард — покинуте середньовічне поселення, розташоване на пагорбі серед рівнин, яке було відроджене завдяки наполегливості мандрівника Земана та його союзників.
Колись Альтгард був процвітаючим поселенням із міцними стінами, родючими землями та багатими шахтами. Але війни та занепад залишили його в руїнах. Коли Земан натрапив на це місце, він побачив зруйновані будівлі, зарослі бур’янами поля та кількох мешканців, які ледве виживали. Розуміючи, що покинути це місце означало б приректи його на остаточний занепад, Земан вирішив залишитися й самотужки почати відновлення.
Початок відновлення
Спершу він розчистив територію навколо Дерева Спільності, яке стало для нього символом нового життя. Залишившись один на один із безліччю завдань, Земан працював день і ніч, намагаючись відновити хоча б базову інфраструктуру.
Під час своїх мандрів він зустрів 1212 — мандрівника, який шукав притулку. Земан запропонував йому залишитися в Альтгарді. Удячний за гостинність, 1212 взявся за реставрацію одного з житлових будинків. Після завершення роботи, залишивши поселення з міцним фундаментом для подальшого відродження, 1212 вирушив у нові мандри. Його внесок став важливою частиною історії Альтгарда.
Відновлення з новим союзником
Через деякий час, блукаючи неподалік Альтгарда, Земан зустрів Аліночку, яка охоче погодилася доєднатися до відновлення поселення. Її природний хист до землеробства та організації роботи допоміг вдихнути нове життя в покинуті землі. Вона відновила поля, де тепер почали рости перші врожаї, і взялася за реставрацію будівель, роблячи їх придатними для життя.
Решту робіт, включаючи відновлення стін, шахт і укріплень, Земан узяв на себе. Він працював невтомно, бачачи перед собою не лише відновлене поселення, але й основу для чогось більшого — майбутньої спільноти, де кожен почуватиметься у безпеці.
Новий Альтгард
Навколо Дерева Спільності тепер стояли відновлені будинки, готові приймати нових мешканців і союзників. Землі знову стали родючими, шахти наповнилися ресурсами, а стіни міцно захищали поселення.
На момент офіційного відновлення Альтгарда, 1212 уже вирушив у мандри, і його повернення жителі очікують із нетерпінням. Аліночка стала важливою частиною громади, продовжуючи підтримувати поселення своїми навичками, а Земан залишався незмінним лідером і душею відродження.
Альтгард тепер є символом єдності, сили та нового початку. Поселення офіційно проголосили відродженим, готовим до процвітання та розширення.